Українські курсанти, які зупиняли більшовицьких “вагнерівців” 105 років тому.
Хто?
Об’єднані червоногвардійські загони російських більшовиків, формально підпорядковані Раді народних комісарів РСФСР, під загальним командуванням підполковника Муравйова. Загальна чисельність – близько 3000 штиків при 16 гарматах і 2 бронепотягах.
Зведений загін курсантів 1-ї юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького, Студентського куреня та бійців місцевого “Вільного козацтва” під командуванням сотника Гончаренка. Загальна чисельність – від 500 до 600 бійців, 16 кулеметів та 1 гармата на залізничній платформі.
Де?
Вузлова залізнична станція Крути (Ніжинський повіт Чернігівської губернії), 130 км від Києва, через яку проходили комунікації на Київ, Чернігів та Полтавщину: магістральна ширококолійна залізниця Конотоп – Київ (перегін Бахмач – Ніжин; вузькоколійна залізниця Крути – Чернігів (75 верст); вузькоколійна залізниця Крути – Пирятин (100 верст).
Коли?
29 (30) січня 1918 року.
Втрати противника: близько 300 чоловік.
Втрати українців: близько 150 бійців, з них 30 розстріляні росіянами писля взяття в полон.
Тактичні результати: 8 годин стрілецького контактного бою під вогневим впливом переважаючих сил противника, виконання бойового наказу та впорядкований відхід залізничним ешелоном.
Оперативні результати: затримка просування ешелонів з військами противника до Києва на 4 доби.
Стратегічні результати: виграш життєво необхідного часу для політико-дипломатичного рішення з визнанням УНР як суб’єкта міжнародного права, підписання мирної угоди з нмецько-австрійським блоком, що дало стратегічний виграш Центральній Раді.
Хронологія основних подій російсько-української війни 1917 – 1918 рр.
1917
7 листопада – більшовицький збройний переворот Леніна – Троцького в Петрограді. Падіння Тимчасового уряду в Росії та в Україні, захоплення влади більшовицькою Радою народних комісарів (Раднарком) в регіонах колишньої імперії. Організація Українською Центральною Радою (УЦР) в Києві крайового Комітету для охорони революції в Україні.
20 листопада – III Універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) в складі Росії. Формування добровольчих українських підрозділів для захисту державності.
Грудень – ультиматум Леніна, загальний наступ більшовиків на Україну. Зайняття Харкова та проголошення фейкової “республіки” (“Українська народна республіка рад”).
17 грудня – Раднарком в ультимативній формі вимагав від Центральної Ради не пропускати з фронту на Дон козацькі частини, сприяти революційним військам у боротьбі “з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням”, припинити роззброєння радянських військ і червоногвардійських загонів в Україні і повернути вже відібрану у них зброю. У разі неприйняття означених вимог протягом 48 годин Раднарком вважав Центральну Раду “в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії і на Україні”.
21 грудня – вступ без бою більшовицьких загонів Червоної гвардії під командуванням Антонова-Овсієнка до Харкова.
27 грудня – перше бойове зіткнення військ Української Центральної Ради та російського Раднаркому РСФСР в районі залізничної станції Лозова (Харківщина)
30 грудня – у Харкові сформовано Народний Секретаріат – перший радянський “уряд” України на чолі з Артемом (Ф. Сергєєвим) на противагу до УЦР та Генерального Секретаріату УЦР-УНР.
1918
8 – 10 січня – загони Червоної гвардії завдяки підтримці зводського пролетаріату захопили найбільші промислові центри Донбасу – Луганськ і Маріуполь.
11 січня – захоплення більшовиками Катеринослава (місто Дніпро) після триденних боїв.
15 січня – захоплення більшовиками Олександрівська (Запоріжжя).
18 січня – успішна контракція Вільного козацтва: розгін Ради робітничих і солдатських депутатів в Умані, місто під контролем українців.
19 січня – захоплення без бою Чернігова та Полтави. Ешелонна війна: мобільні загони Червоної гвардії на залізничних магістралях під прикриттям бронепотягів наступають на війська Центральної Ради, в тилу яких у містах більшовицька партія організовує збройні повстання. Наступ з півночі та північного сходу трьох більшовицьких “армій” (1-ша Єгорова, 2-га Бєрзіна, 3-тя Кудинського) на Київ під загальним командуванням колишнього підполковника російської армії Михайла Муравйова. Окупація більшовиками Харківщини, Полтавщини, Катеринославщини, сходу Чернігівщини.
21 січня – успішне роззброєння та масові арешти більшовиків у Києві військами Центральної Ради, відтермінування червоного заколоту.
22 – 29 січня – бої на Сіверському операційному напрямку за вузлові залізничні станції Конотоп, Бахмач, та Крути.
22 січня – IV Універсал Центральної Ради. Проголошення самостійності та незалежності Української Народної Республіки.
23 і 24 січня – бої за Конотоп проти червоногвардійської групи Руднєва, відступ українських захисників на станцію Бахмач.
25, 26, 27 січня – запекла оборона Бахмача полком ім. Дорошенка, 1-ю юнацькою військовою школою ім Б. Хмельницького та Вільним козацтвом, відступ після об’єднання колон Бєрзіна, Руднєва та Муравйова, великі втрати дорошенківців і героїчну загибель їхнього командира хорунжого Костя Хмелевського.
28 – 30 січня – вуличні бої в Одесі між українськими гайдамацькими частинами Центральної Ради та російськими червоногвардійцями, підтриманими кораблями Чорноморського флоту, відступ українських військ під ударами з моря.
29 січня – 4 лютого – збройний виступ Червоної гвардії та більшовиків у Києві на заводі “Арсенал”, успішно ліквідований військами Центральної Ради за участі гайдамаків Симона Петлюри та Січових стрільців Євгена Коновальця.
29 січня – бій під станцією Крути між більшовицькими військами М. Муравйова та об’єднаними підрозділами курсантів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням сотника Аверкія Гончаренка.�
8 лютого – захоплення Києва російсько-більшовицькими військами М. Муравйова. Переїзд УЦР на чолі з М. Грушевським та уряду УНР до Житомира.
9 лютого – підписання в Брест-Литовську мирного договору між делегацією УНР та Центральними державами (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія), міжнародне визнання УНР та пакт про взаємодопомогу. Передумови для швидкої деокупації УНР.