#день_в_історії

18 травня Україна відзначає одну з найтрагічніших сторінок національної історії — геноцид кримськотатарського народу. У цей день ми згадуємо тих, кого примусово позбавили дому, мови, культури, Батьківщини та, в багатьох випадках, самого життя. Депортація 1944 року тривала не лише протягом кількох діб — її наслідки розтяглися на десятиліття вигнання, втрат, примусової праці та стигматизації народу як “зрадницького”.

Системна політика витіснення кримських татар із Криму розпочалася ще з анексії Кримського ханства Російською імперією в 1783 році. Протягом століть вона трансформувалася у форми колоніального управління, релігійного тиску, переселення, асиміляції та заборон. Її апогей припав на 18 травня 1944 року — день, коли радянська влада за наказом Сталіна розпочала масову депортацію корінного народу з півострова.

Операція, що розпочалася о 5-й ранку 18 травня, тривала три доби. Згідно з постановою ДКО СРСР від 11 травня 1944 року, у депортації було задіяно понад 32 тисячі представників військових структур, включаючи особовий склад НКВС, сотні вантажівок і ешелонів. До 20 травня з Криму було вивезено 207 111 осіб, у тому числі 92 553 дитини. 47 885 сімей депортували в товарних вагонах без належних умов для транспортування: без води, їжі чи медичної допомоги. В дорозі загинуло від 7 до 8 тисяч осіб.

Після прибуття депортованих розміщували в “спецпоселеннях”, де діяли обмеження на пересування, умови проживання були вкрай тяжкими, а за порушення “режиму” загрожувало ув’язнення до 20 років. У 1948 році ці обмеження посилилися. Понад 6 тисяч осіб були безпосередньо під час депортації відправлені до таборів ГУЛАГу. Багато кримських татар самостійно намагалися розшукати роз’єднані в процесі виселення родини.

За перші півтора року заслання лише в Узбекистані померло близько 30 тисяч кримських татар. У деяких регіонах смертність сягала 60–70%. Загальні втрати, за даними Національного руху кримськотатарського народу, становлять до 46% — людей, які загинули від голоду, хвороб, виснаження та репресій.

Особливого удару зазнали ветерани Другої світової війни: близько 9 тисяч кримських татар, які служили в Червоній армії, після війни були також депортовані. Попри державні нагороди — зокрема, 21 кримський татарин був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а Амет-Хан Султан — двічі, у 1943 і 1945 роках — це не стало підставою для уникнення переслідувань.

Геноцид мав на меті не лише фізичне переміщення народу, а й знищення його історичної присутності. У Криму було змінено топоніміку, пам’ять про кримських татар витіснялася з публічного простору, формувався імперський міф про “споконвічно російський” Крим. Будинки депортованих передавали новоприбулим переселенцям з РРФСР.

Сьогодні, в умовах повторної окупації Криму Російською Федерацією, ми спостерігаємо продовження цієї політики. Репресії, арешти, насильницькі зникнення, тортури, переслідування кримських татар за політичними та релігійними ознаками, обмеження прав на мову та культуру свідчать про безперервність колоніального тиску.

18 травня — це не лише дата жалоби, а й день відповідальності. Українське суспільство та держава не приймають політики забуття, яка лежить в основі радянських та сучасних російських практик. Ми визнаємо трагедію 1944 року геноцидом, ми вшановуємо пам’ять жертв і висловлюємо солідарність з боротьбою кримськотатарського народу за свободу, ідентичність і право жити на своїй землі.

Однак, попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі. Нинішня російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику радянської доби, спрямовану проти кримськотатарського народу. 

Щоб осмислити масштаби трагедії, зрозуміти її причини, наслідки та значення для сьогодення — пропонуємо ознайомитися з історичною довідкою, підготовленою Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

https://www.rv.gov.ua/storage/app/sites/11/2025/istoricna-dovidka.pdf?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExZ0lreGVlRXFDWXVOekJVegEe0T3QHXDYZOTJK9C8NtGPgbJkE2sGD_aKmOqwMW3xiCSV2rWfnGxw1lmFrPU_aem_VdjjZEL9lvpv92FLPD79pw