10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною Асамблеєю ООН, бо саме в цей день у 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. 

«Всі люди народжуються вільними й рівними в своїй гідності та правах», – цією статтею починається Загальна декларація прав людини.  І не дивлячись на те, що вже багато часу пройшло з моменту прийняття Загальної декларації прав людини, питання рівності прав людини, захисту її прав на життя, свободу, особисту недоторканість, заборону рабства та торгівлі людьми; заборону катувань або жорстокого поводження; право на свободу переконань; право на працю  та інше у наш час є дуже актуальними і такими, які потребують захисту не тільки з боку нашої держави, а й усього світу, особливо враховуючи війну яка відбувається на території нашої держави.

Генеральна Асамблея ООН проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав та свобод, забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального, ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

Майже через 10 років після прийняття Загальної декларації прав людини у 1959 році Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Декларацію прав дитини, в якій були сформульовані десять принципів, що визначають дії всіх, хто відповідає за здійснення всієї повноти прав дітей, і яка мала на меті забезпечення їм щасливого дитинства. Цей документ став результатом усвідомлення необхідності захисту прав дитини, яка внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування.

Виникнення необхідності захищати права дитини було обумовлено тим, що діти почали брати участь у різних суспільних відносинах на рівні з дорослими — дитяча праця на заводах, підприємствах. Часто це була фізична робота, що не вимагала особливих знань чи вмінь, але потребувала ручної, фізичної праці. При цьому діти, ще не маючи належних навичок та достатнього досвіду, не досягнувши фізичної і психологічної зрілості, особливо якщо вони перебували в тяжких життєвих ситуаціях, легше піддаються впливу, ними легше керувати і примушувати до чогось, надавати їм меншу оплату, діти менш готові до страйків чи протидії. Важливу роль відіграє також і воля дорослих (іноді й батьків дитини), які можуть використовувати незахищеність дітей у своїх цілях. Звичайно, такі понаднормові навантаження та відсутність вільного часу і можливості здобути освіту завдавали негативного впливу на життя та здоров’я дітей, їх фізичний, психічний та соціальний розвиток.

Міжнародний день прав людини - це можливість у черговий раз згадати про механізми досягнення безпеки в суспільстві та поєднати зусилля щодо виховання покоління, що підростає, у дусі дотримання прав людини та нетерпимого ставлення до насильства.