У пошуках інформації про зниклу людину рідні поширюють інформацію про неї у групах у соціальних мережах, телеграм-каналах тощо.
Такі дії можуть серйозно нашкодити. Особливо, коли це стосується військових.
Що не можна робити:
 Виставляти фото зниклого/ї у військовій формі в соцмережах.

 Називати військову частину чи батальйон.

 Вказувати точну останню локацію зниклого.

 Тегати його/її профіль у соцмережах.

 Повідомляти ці відомості стороннім людям.

Чому це не можна робити:

 Якщо військовий/а у полоні, то може розповісти зовсім іншу історію. Ваші відомості можуть коштувати йому життя.

 Він/вона може вдавати цивільного та намагатися вийти з оточення в цивільному одязі.

 Розкриття позицій підрозділу зниклого/ї може загрожувати його/її побратимам.

Стережіться шахраїв Детальна інформація про зниклого/лу у групах пошуку в соцмережах, може привернути увагу шахраїв.

Вони обіцяють за винагороду надати інформацію про зниклих або ж посприяти швидшому внесенню полонених у списки обміну. А після отримання грошей зникають.
 Так, на Миколаївщині вже є вирок суду по жінці, яка адмініструвала групи з пошуку зниклих у Facebook та Viber. В суді було доведено 76 епізодів, в яких вона виманила з рідних зниклих військових майже 270 тисяч гривень.

 Для пошуку зниклих та щодо обміну полонених варто звертатися лише до уповноважених державою органів. Їхні послуги безоплатні. Якщо вам пропонують заплатити за «сприяння» – зверніться до поліції.

 Як отримати безоплатну правничу допомогу

 Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте 0 800 213 103 — єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Юристи консультують в будні з 8:00 до 18:00.

Якщо потрібно отримати правничу допомогу, звертайтеся до найближчого бюро правничої допомоги: https://legalaid.gov.ua/buro