Щодня, у хвилині мовчання, схиляємо голови у глибокій подяці, повазі та скорботі. Ми вшановуємо пам’ять загиблих воїнів, які віддали найдорожче за нашу державу, а також невинних мирних жителів, життя яких забрала безжальна військова агресія. 

Сьогодні ми згадуємо про сумну сторінку в житті Петриківщини. Рік тому громада була оповита сльозами від тяжкої втрати — відійшов у вічність її вірний син, Федоров Олександр Олександрович. Людина тихої вдачі, щирого серця і світлої душі. Він був спокійним і водночас мужнім, мав високі ідеали, непохитні життєві принципи та власний, неповторний світогляд. Його постать назавжди залишиться у пам’яті тих, хто знав і цінував його. Шлях Федорова Олександра — це приклад відданості та гідності, а його ім’я — символ непохитності українського народу.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми не забудемо. 

Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в історію України