Китайгород – одне з найцікавіших сіл Дніпровського району. Неподалік села знаходиться гора Калитва — унікальний пам'ятник природи, який утворився в результаті танення льодовика. Вік гори Калитва близько 300 тисяч років.
Назва пагорба «Калитва» старослов'янською мовою означає «рідка грязь», «толь», «болото». Хоча є й інша версія: гора була захисним валом для запорозьких козаків, місцем, де був встановлений козацький прапор, який називали «калитка». Також пагорб називали «Караул-гора», бо з нього було видно все місто, як на долоні. Назва ця прийшла з тих давніх часів, коли, оселившись тут, козаки виставляли на найвищій горі свою сторожу. Вона пильно вдивлялася вдалину, щоб своєчасно знати, чи не йде ворожа орда, чи не пора розвести на вершині варти багаття та підіймати козаків на ворога. У козацькі часи на Калитві був маяк або спостережний пункт – для контролю за рухом кримських татар. Якщо на горі запалювали вогонь, то був знак: вороги наступають – треба ховатися. Перші поселенці тутешніх місць як укріплення використовували дуже високі паркани та земляний насип.
За переказами, від цієї могутньої гори брала початок оспівана в «Слові про Ігорів похід» стежка Троян із трьома розгалуження Великого Шовкового шляху, які ведуть у «землю Троян»: Приазов'я, Крим і Північний Кавказ. До наших днів камінь, на жаль, не зберігся, але гора стоїть цілісінька. Вона оточена давніми легендами, оповідями, пов'язаними з історією становлення незалежності України. В літописах це місце називалося Половецьким валом, або курганом на річці Угол (Оріль).
Увічнена Калитва й у народних казках. У багатьох з них йдеться про врослий в землю великий камінь на краю поля з легендарним написом: «Прямо підеш – смерть знайдеш, праворуч підеш – коня втратиш, ліворуч підеш – одруженому бути». На горі Калитва є диво природи – давнє цілюще джерело, яке пам’ятають наші пращури – Криниця, вода якої, джерельна та студена вгамує спрагу навіть у найспекотнішу днину.
У підніжжі Калитви встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій вирізьблені слова: «Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви в 1934–1937 р.» Він висадив близько 100 га акацiï, дуба, ясена, щоб запобiгти розмиванню Калитви, тому числi рiчкою Оріль.
Вчені знаходили на околицях Калитви останки зім'ятих і обдертих льодовиком стовбурів дерев, а 10 років тому археологи відкопали тут череп мамонта. Наразі череп знаходиться в Дніпропетровському історичному музеї ім. Яворницького. Кажуть, що глибоко під Калитвою лежать останки інших доісторичних тварин і навіть козацькі скарби.
Гора Калитва має охоронний статус — заповідне урочище місцевого значення. Створений рішенням Дніпропетровського облвиконкому від 14.10.1982 р. за № 654.