70 років, до виходу на пенсію майже 50 років працював інженером. 28 квітня щепився вакциною «AstraZeneca».
«Коли тільки почалася пандемія COVID-19 і було дуже мало інформації про вірус, ми з дружиною обмежили контакти і переселилися на дачу, де пробули майже пів року.
Пам’ятаю, як навесні 2020-го у нашому під’їзді поклали рукавички і зубочистки, щоб натискали кнопки ліфта не пальцями. Зараз люди розслабилися, значно спокійніше ставляться до коронавірусу, а зубочистки згадують хіба як жарт, але я думаю, що все одно потрібно бути обережними.
Періодично чую від молоді, що вони хотіли б щепитися, щоб не заразити родичів. Ми ж, люди старшого віку, щепимося найперше, щоб не захворіти — щоб, буквально, жити. Знаю, що більшість пацієнтів з COVID-19 помирає не від самого коронавірусу, а від його наслідків — відтак ми, люди в літах, перебуваємо у групі ризику. Серед моїх знайомих були летальні випадки через наслідки COVID-19. Це страшно, тому, як тільки з’явилася можливість отримати вакцину, я одразу ж погодився.
На щеплення мене запросила сімейна лікарка, яка, до слова, кілька років тому привчила мене щосезону робити щеплення від грипу. Проте вакцинуватися з першого разу не вдалося — у поліклініці сказали, що вакцина на сьогодні закінчилася, мовляв, приходьте ще. Я вирішив чекати наступної можливості, і вже днів за десять мене знову запросили — так от у квітні й отримав дозу “AstraZeneca”. Побічних реакцій після щеплення у мене не було — сміюся, що почувався тоді не гірше, ніж зазвичай. Читав, що другий раз обов’язково треба щепитися такою ж вакциною, як і вперше, тому сподіваюся, що Україна, і я разом із нею, отримає ще препарат “AstraZeneca”.
Через самоізоляцію мені не вистачає зустрічей з друзями та рідними. Та це не означає, що, як тільки отримаю другу дозу вакцини, повернуся у докарантинні реалії. COVID-19, як мені здається, дуже змінив наше життя»