Корінний народ – це не те саме, що національна меншина.  Щоб бути корінним народом, етнічна спільнота мала сформуватися як така саме на території країни, бути носієм самобутньої мови та культури, і не мати власної держави.

Поряд з українцями корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки. Їхньою історичною батьківщиною є Крим. Міжнародне право та українське законодавство захищає корінні народи. Йдеться насамперед про збереження та розвиток власних мови, культури й традицій. А також про захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду.

Але на своїй історичній батьківщині, у окупованому Криму, представники корінних народів, насамперед кримські татари, мають справу з протилежною реальністю. Тож 9 серпня – ще одна нагода нагадати світові слова Ахтема Чийгоза: «Росія перетворила Крим на одну велику в’язницю».

Асиміляція корінних народів – це давня тактика Російської імперії, яку продовжує сучасний російський режим, як у самій РФ, так і на окупованих територіях. Тих, хто протидіє асиміляції чи уникає співпраці з окупаційною владою, – переслідують.

Захист прав корінних народів — це ознака сталої демократії та розвиненої державності. Україна, яка захищає права своїх корінних народів, принципово відрізняється від Росії, яка, маючи в своєму складі десятки корінних народів, спрямовує зусилля на їхню асиміляцію, планомірно знищуючи їхні ідентичності, мови та культури. Та навіть знищує фізично, використовуючи їхнє чоловіче населення як людський матеріал у власних воєнних авантюрах.