Опитування жителів громад Дніпровського району дало змогу визначити ключові тенденції у сприйнятті громадянами державної політики безбар’єрності та доступності послуг.

1. Рівень обізнаності — середній, із суттєвими відмінностями між громадами

• Близько половини опитаних заявили, що частково знайомі з ініціативами у сфері безбар’єрності.
• Водночас значна частина респондентів не пов’язує окремі покращення інфраструктури зі загальнодержавною політикою безбар’єрності, сприймаючи їх як локальні ремонти чи оновлення.

2. Найбільш відома складова — фізична доступність

Мешканці найкраще поінформовані про:

• облаштування пандусів,
• доступні входи до адмінбудівель,
• безбар’єрні рішення у ЦНАПах, школах і медичних закладах.

Менш обізнані — про інформаційну, цифрову та комунікаційну доступність послуг.

3. Ставлення до безбар’єрності — переважно позитивне

Переважна більшість респондентів:

• підтримує розвиток доступних просторів,
• вважає важливим забезпечення рівних можливостей для всіх груп населення,
• оцінює такі зміни як «необхідні» й «суспільно важливі».

4. Виявлені бар’єри у користуванні послугами

Найпоширеніші труднощі, на які вказали опитані:

• відсутність чіткої інформації про доступні сервіси;
• недостатня кількість зручних з’їздів і навігації біля адмінбудівель;
• складність у користуванні окремими цифровими послугами для літніх людей.

5. Очікування від органів влади

Мешканці висловили запит на:

• більше інформаційних роз’яснень,
• зручні інструкції щодо отримання доступних послуг,
• активніше залучення громадськості до обговорення проєктів,
• пріоритетність ремонту об’єктів соціальної інфраструктури.

6. Готовність підтримувати безбар’єрні зміни

Більшість учасників висловили готовність:

• долучатися до громадських ініціатив,
• підтримувати проєкти через участь в опитуваннях, консультаціях,
• інформувати інших мешканців про доступні можливості.

Висновок

Результати опитування мешканців громад Дніпровського району свідчать про достатній рівень обізнаності населення щодо пріоритетних проєктів органів виконавчої влади у сфері безбар’єрності. Громадяни здебільшого добре орієнтуються в питаннях фізичної доступності, але менше знають про інформаційну, цифрову та комунікаційну складові.

Ставлення до безбар’єрності є переважно позитивним, мешканці підтримують розвиток доступного середовища та визнають важливість рівного доступу до послуг. Разом із тим опитані зазначають наявність окремих бар’єрів — нестачу інформації, технічні недоліки інфраструктури та труднощі з цифровими сервісами.

Опитування засвідчило наявність суспільного запиту на інформаційну роботу та залучення громадян до обговорення проєктів безбар’єрності.