Днями у Дніпровському районі лунали останні дзвоники — щемкі, урочисті, сповнені надії. Попри всі труднощі, війна не зламала юність — навпаки, вона її згуртувала.
Ц
ього року випускники ліцеїв і гімназій громад району, як і усієї країни, вкотре довели: немає сили, здатної зламати мрію. Вони навчались дистанційно і у бомбосховищах, під звуки сирен і часом без світла, вчилися бути сильними, організовували благодійні заходи і волонтерили, перемагали у конкурсах, здобували медалі, дарували світу свої таланти і віру українське майбунє.
Випускники вальсували з мрією про мир, із вдячністю до тих, хто захищає країну, і вірою у право жити, любити й творити.
Свято останнього дзвоника це не прощання це черговий невідворотний крок у майбутнє, яке обов’язково буде щасливим!