Україна пам’ятає жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му заморених голодом вшановуємо під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти, як спадкоємці того режиму, знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі. Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви — гідно вшановані.

Тоді, як і зараз, метою ворога було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

народу не спрацювали. сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, масовий терор. путін застосовував повномасштабне військове вторгнення зі звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни. Складовими геноцидної політики рф проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Сьогодні демократичний світ добре знає про те, що відбувається в Україні і надає нам підтримку. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини московського тоталітарного режиму в ХХ столітті, всі сили спрямовує на підтримку наших захисників. В умовах триваючої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору.

Тож згадаймо в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди, організовані за наказом із москви. Відвідаймо місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті, а з настанням темряви запалімо свічки пам’яті, де б ми не були. Адже кожен вогник — це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутню неминучу Перемогу над агресором.

За матеріалами Український інститут національної пам'яті