Україна — країна дивовижної краси, глибокої історії та надзвичайної культурної спадщини. Кожен куточок нашої землі зберігає в собі сліди минулого: фортеці, храми, палаци, кам’яниці, що пережили століття й стали мовчазними свідками визначних подій та епох.

У цей день ми ще раз нагадуємо собі, що пам’ятки архітектури та історії — це не просто каміння й стіни. Це — наше коріння, наша ідентичність, наша жива історія. Вони потребують не лише збереження, а й дбайливого ставлення, уваги та захисту.

На жаль, сьогодні ми стали свідками того, як російські окупанти намагаються стерти з лиця землі не тільки життя, а й культурну спадщину. Але жодна зброя не здатна зламати любов до рідного дому, до вулиці, міста, країни. Навпаки — втрата робить нас більш свідомими, більш уважними до нашого спадку, до наших цінностей.

Кожна громада має свої перлини — місця, якими можна й потрібно пишатися. Бережімо їх. Вивчаймо свою історію. Передаваймо її дітям.